Особливості догляду за передчасно народженими дітьми

Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, недоношеною вважається дитина, яка народилася в термін з 22 повного до 37 повного тижня вагітності (154-258 повних діб, враховуючи від першого дня останньої менструації).

Гестаційні групи залежно від терміну вагітності
Усіх передчасно народжених дітей для визначення оптимального обсягу медичних втручань та виходжування розділяють на декілька гестаційних груп залежно від терміну вагітності:

  • діти, народжені незначно передчасно ( від 34 до 36 6/7 тижнів );
  • діти, народжені помірно передчасно ( від 32 до 33 6/7 тижнів );
  • діти, народжені значно передчасно ( від 28 до 31 6/7 тижнів );
  • діти, народжені вкрай передчасно ( менше 28 тижнів );
  • 22 – 24 тижні вагітності – так звана «сіра зона» з невизначеним прогнозом, рекомендована паліативна медична допомога, яка обговорюється з батьками.

Фізіологічний огляд
Новонароджена дитина з малою масою тіла при народженні, яка підлягає фізіологічному догляду – це дитина, яка має термін гестації не менш ніж 32 тижні та масу тіла при народженні не менш ніж 1500 грамів, на момент огляду та оцінки стану має наступні ознаки:

  • адекватно дихає або кричить;
  • частота дихань 30-60 за хвилину та відсутні клінічні прояви дихальних розладів;
  • частота серцевих скорочень 100-160 за хвилину;
  • рожевий колір шкіри та слизових оболонок;
  • адекватна рухова активність;
  • задовільний або помірно знижений м’язовий тонус;
  • має здатність смоктати або годуватися альтернативним методом (з ложечки, шприца ), обов’язкова наявність ковтального рефлексу;
  • за умови адекватного догляду має температуру тіла 36,5-37,5 град. C;
  • відсутні вади розвитку, які потребують термінового медичного втручання;
  • відсутні клінічні прояви інфекції.

Після оцінки стану недоношеної дитини лікар – неонатолог приймає рішення якому догляду підлягає немовля. Дитина або переводиться у палату інтенсивної терапії, або у відділення сумістного перебування з наступним оцінюванням її стану.

Особливості догляду
Недоношена дитина потребує додаткового тепла і більш ретельного контролю температури тіла. Контроль температури тіла дитини проводиться щонайменше 4 рази на добу.

Температура приміщення де знаходиться недоношена дитина повинна бути не меншою, ніж 22 – 24 ͦ С. Нормальною температурою тіла дитини є 36,5-37,5 ͦ C. Обов’язковим є провітрювання приміщення та підтримання нормальної вологості 45% – 55%

Вигодовують недоношених дітей проводиться з урахуванням гестаційного віку, ступеня зрілості та загального стану. В залежності від наявності та злагодженості ковтального та смоктального рефлексів дитину годують груддю, альтернативним методом або через зонд.

Найкращим продуктом для вигодовування недоношеної дитини є грудне молоко. При необхідності додаються збагачувачі грудного молока або спеціальні молочні суміші.

Об’єм шлунку недоношеної дитини значно менший в порівнянні з доношеною, тому прикладати недоношену дитину до грудей треба частіше, як що вона на виключно грудному вигодовуванні.

В середньому недоношена дитина повинна набирати 15 – 30 г на добу в залежності від терміну гестації.

Догляд за недоношеною дитиною включає в себе і метод «Мати – кенгуру». Завдяки йому забезпечується тісний психоемоційний зв’язок матері і дитини, підвищується частота та тривалість грудного вигодовування, забезпечується підтримка температури тіла. Температура в приміщенні повинна бути не меншою за 25 ͦ C.
Купання малюка проводять у кип’яченій воді. Температура води повинна становити 37-37,5ºС, повітря у кімнаті – не менше 25ºС. Тривалість першого купання – 5 хвилин. Після купання дитину завертають в нагріту пелюшку, а потім одягають в нагріту білизну. З часом, коли дитина повністю зміцніє, досягне шестимісячного віку, температуру можна опустити до 35 ºС. Це можна вважати загартовуванням.

Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки. Необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завжди сухими та чистими. Не накривати пуповинний залишок (пупкову ранку) підгузками. При забрудненні сечею або калом – обережно промити кип’яченою водою і висушити.

Догляд за шкірою. Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось раковини, дівчаток спереду в напрямку до сідниць. Недоцільно без медичних показань використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі тощо.

Прогулянки. У літню пору року можна вийти на прогулянку на вулицю на третій день після того, як малюк виписали з пологового будинку. Тривалість прогулянки повинна становити 10-15 хвилин, і з часом збільшуватись. У зимову пору року на вулицю можна виходити через тиждень після виписки починаючи з 5 хв. При цьому температура повітря не повинна бути менше десяти градусів морозу.

Вдома треба регулярно перевертати малюка на живіт, щоб у нього зміцнювалися шийні і спинні хребці, потиличні м’язи, а також м’язи живота. Ця процедура сприяє відходженню газів.

Для попередження синдрому раптової смерті у малюків рекомендовано сон на боку, не курити в приміщені де знаходиться дитина, не накривати лице дитини під час сну, не використовувати ароматизатори повітря.